Вчителям

Поговоримо про батьків учнів, з якими доводилося спілкуватися кожному вчителю

Доля вчителя непроста: треба не лише піклуватися про учнів, а ще й контактувати з їхніми батьками. А це не завжди легко! Тим більше, що батьки бувають дуже різні. Вони можуть дратувати, псувати нерви та навіть викликати бажання піти зі школи. Але ж ви – мудрий педагог, який може впоратися будь з чим, чи не так? Треба лише правильно класифікувати небезпеку! Якими ж вони бувають, ці неординарні люди, які є батьками ваших учнів?

Батьки особливих дітей

Їхня дитина особлива і крапка. А ще вона геніальна, розумна і просто чудова. Як можна не бути від неї у захваті? Тож і всю увагу вчитель має приділяти лише їй. А от правил, а тим більше вимог, просто не має бути. Що, у класі є інші діти? Але ж вони не особливі.

Батьки вундеркіндів

Діти таких батьків вчаться на відмінно, читають безліч книжок, відвідують одразу декілька гуртків і, здається, зовсім не відпочивають. Дитина має всім навколо довести, що вона найрозумніша та найуспішніша, а от права на помилку в неї немає. Кожна, навіть незначна, невдача, сприймається батьками як трагедія всесвітнього масштабу. В якій, до речі, будуть винні вчителі.

Активісти

Саме вони зазвичай стають на чолі батьківських комітетів та є ініціаторами змін у класі. Вони постійно фонтанують ідеями, пропонуючи то зробити позачерговий ремонт у кабінеті, то майже не щотижня домовляючись про екскурсії. З одного боку активісти це добре, але з іншого – їх забагато. Вони постійно надокучають батькам інших дітей та запросто можуть подзвонити вчителю рано вранці на вихідних, бо вигадали щось надзвичайно цікаве.

Невловимі батьки

Вони, звісно, в дитини є, але водночас їх ніде нема. Вони не приходять на батьківські збори та лише зрідка відповідають на телефонні дзвінки. Є у цій категорії ті, кому зовсім все одно – вони передали дитину школі і цілком цим задоволені, а є й ті, які просто не хочуть перенапружуватися. На жаль, у цьому випадку перевиховання неможливе.

Батьки-терористи

Вони не просять уваги до своєї дитини, вони її відверто вимагають, постійно приходячи до вчителя. На їх думку, педагог винний буквально у всьому: він погано ставиться до дитини, гримає на неї, занижує оцінки та ще бо зна що. Найчастіше причини вигадані, але це не заважає батькам вчинити грандіозний скандал. Навіщо? Бо хочеться більше уваги.

Найрозумніші батьки

Як вести уроки, що має бути в програмі, як вчитель має спілкуватися з класом – ці батьки знають все. І звісно, краще за вас. Вони прискіпливо спостерігають за кожним кроком вчителя та шукають у його діях негатив. А як відомо, хто шукає, той завжди знайде. Тож потім починаються спроби повчати педагога та змусити його робити так, як здається за краще батькам. Якщо вчитель не піддається, такі батьки охоче починають повчати вже адміністрацію школи.

Королі драми

У школі інколи трапляються інциденти, більшість з яких не вартує навіть уваги. Проте ці батьки так не вважають. Дитина спіткнулася чи її легенько штовхнули? А може вона отримала оцінку «добре» замість «відмінно»? Жах! Такі батьки будуть драматично заламувати руки, кричати, плакати – все що завгодно. При цьому ні на вчителя, ні на саму «постраждалу» дитину вони не звертають особливої уваги. В них спектакль!

Батьки-стукачі

Стався конфлікт чи банальне непорозуміння? Діти не можуть порозумітися, батьківський комітет працює неналежним чином, у когось з учнів зник олівець? Про це терміново мають знати всі найвищі інстанції! І навіть не директор чи керівник райвно, а одразу Міністр. А ще треба звернутися на телебачення та написати у соцмережі. Спочатку поговорити з дітьми, вчителем та іншими батьками? Ні, не чули.

 Господарі життя

Такі батьки бачать у вчителях не наставника дитини, а свого робітника. Вони діють за принципом «я сплачую податки – мені всі винні». Зрозуміти, що перед ним не підлеглий, а рівний партнер, таким людям не вдається.

Вчителям, яким доводиться зіштовхуватися з такими батьками, можна лише поспівчувати та побажати терпіння та витримки. І наснаги.

Методичні рекомендації педагогам щодо роботи з обдарованими учнями.

Ступінь стомлюваності 
У флегматиків, сангвініків, холериків — невелика схильність до втомлюваності, їм менше часу необхідно для відпочинку; домашні завдання вони виконують за один раз. Вони воліють займатися не в абсолютній тиші, а разом із товаришами. Вони починають працювати поступово, «розгойдуються» на початку заняття, починають із простіших завдань і переходять до складніших. 
Меланхоліки втомлюють порівняно легше, їм потрібно відпочити після уроків, а при підготовці домашнього завдання — робити перерви. Вчаться вони в тиші і на самоті, їм не потрібно «розгойдуватись», зазвичай вони просуваються від важчих завдань до легших. 
розумова діяльність 
У сангвініків, холериків та флегматиків підготовчі, виконавчі й контрольні дії більш-менш «злиті», звідси — менша тривалість доступних спостережень підготовчих і контрольних дій. Виправлення, додавання роблять переважно під час роботи. Можуть довго пам'ятати паралельно про велику кількість завдань, доручень без спеціального планування й розподілу часу. Конспективність письмової мови (стислість). Переважання усного мовлення над письмовим викладом своїх думок.
У меланхоліків довша тривалість підготовчих, виконавчих і контрольних дій. Більшість виправлень і доповнень вони вносять під час перевірки. Воліють братися за нову роботу, лише повністю завершивши попередню. 
Виконання завдань, отриманих на тривалий час, заздалегідь планують, складають плани занять на День, тиждень. У письмовій мові переважають складні конструкції, воліють писати, а не говорити.
нервове напруження 
Сангвініки, холерики, флегматики у ситуації напруження думають дещо швидше, адже орієнтувальні й контрольні дії більше зливаються з виконавчими. При виконанні контрольних (олімпіадних) робіт нервове напруження поліпшує тонус розумової діяльності. 
Вони краще концентрують увагу при виконанні завдань, які має оцінити вчитель, ніж при виконанні неоцінюваних. 
У меланхоліків відбувається звуження обсягу розумової діяльності під впливом напруження, ще більше розмежовуються орієнтувальні, виконавчі й контрольні дії. Час виконання завдань зростає. Нервове напруження призводить до надмірного збудження, що межує з гальмуванням. Погіршується виконання завдань, що підлягають оцінці педагога. Швидше настає фаза перевантаження. 
Аналізуючи досвід підготовки школярів до участі в олімпіадах, можна зробити висновок, що запорукою досягнення високих результатів є виконання трьох обов'язкових умов психологічної підготовки: 
1. Психодіагностика індивідуально-типологічних особливостей учнів.Метою тестування є допомога у саморозвитку особистості. Об'єктом уваги є, насамперед, психічні процеси та риси, що обумовлюють такі фактори: темперамент, тривожність, сила волі, впевненість у собі, самооцінка, вміння організувати свій день, рівень мотивації успіху й уникнення невдач, пам'ять, увага, креативність, творчі здібності, інтелект. Тобто діагностуємо лише ті психофізіологічні аспекти особистості, від яких залежать засоби й умови досягнення найбільшої продуктивності, перемоги в олімпіаді. 
2. Цілеспрямований розвиток творчих здібностей учнів, що здійснюється на загальнонауковій основі, не обмежуючись конкретним навчальним предметом, профілем навчання або окремою галуззю знань. Умови розвитку творчих здібностей: створення проблемних ситуацій, здатність до оригінальності, гнучкості, точності мислення, конструктивне розв'язання завдань, здатність до аналізу, синтезу, узагальнення. Засоби та форми організації: інтерактивні методи навчання, рольові, ділові ігри; розвивальне навчання, тренінги. 
3. Психологічна підготовка школярів до змагань. Дуже важливе для досягнення успіху вміння зосереджуватись, сконцентрувати зусилля на розв'язанні проблеми, психологічно налаштуватись на подолання труднощів, відповідальність, воля до перемоги. Умови розвитку вольових рис: уміння налаштуватися позитивно, визначити мету діяльності та досягти її, саморозвиток, самопрогнозування, доведення розпочатої діяльності до кінця, чітке дотримання режиму дня, наполегливість, рішучість, витримка, уміння володіти собою, своїми діями та вчинками, переживаннями та почуттями. 
Яким чином ми організовуємо психологічну підготовку до олімпіадних змагань? 
Ось уже кілька років ми організовуємо тренінги, спрямовані на оволодіння собою, розвиваємо сенситивність, спілкування, силу волі, вміння розрізняти переживання і почуття, темперамент і характер, вчимо згуртованості команди та саморозкриття кожного з учасників. Невід'ємним компонентом успіху на змаганнях є колективна воля до перемоги, підтримка, розуміння свого товариша. 
Буває так, що загострене почуття відповідальності та високий рівень амбітності призводять до нервового напруження, перевтоми, емоційних зривів. Тому на таких тренінгах намагаємося створити у команді атмосферу чесного змагання, толерантного й уважного ставлення одне до одного, пошуку внутрішніх ресурсів, інтелектуального розвантаження (енергізатори, рольові ігри, робота у групах кооперативного навчання). 
Отже, учнів потрібно готувати до інтелектуальних змагань не тільки з певного предмета, але й психологічно. Адже досягти високих результатів можна лише за умови психологічного налаштування на перемогу.

Як допомогти собі в стресовій ситуації?

У гострій стресовій ситуації не слід приймати ніяких рішень. Виключення складають стихійні лиха, коли мова йдеться про порятунок самого життя.

Порахуйте до десяти, і лише потім поверніться до ситуації.

Займайтеся своїм подихом. Повільно вдихніть повітря носом і на якийсь час затримайте подих. Видих здійснюється поступово, також через ніс, зосередившись на відчуттях, пов’язаних з вашим подихом.

Якщо стресова ситуація застигла вас у приміщенні:

Встаньте, якщо це потрібно, і, вибачившись, вийдіть із приміщення.

Наприклад, у вас завжди є можливість піти в туалет чи в будь – яке інше місце, де можна побути одному;

Скористайтесь будь – яким шансом, щоб змочити чоло, скроні і артерії на руках холодною водою;

Повільно озерніться навколо, навіть у тому випадку, якщо приміщення, у якому ви знаходитесь, добре вам знайоме цілком посередньо. Переводячи погляд з одного предмета на іншій, оглянете їх;

Подивіться у вікно на небо, зосередьтесь на тому, що бачите. Коли ви востаннє от так дивились на небо?

Набравши води у склянку (у крайньому випадку, в долоні), повільно, зосереджено, випийте її. Сконцентруйте свою увагу на відчуттях, коли вода буде текти по горлу;

Станьте струнко, поставте ноги на ширині плечей і на видиху нахиліться, розслабивши шию і плечі, щоб голова і руки вільно звисали. Дихайте глибше, стежте за своїм подихом. Продовжуйте робити це протягом 1 – 2 хвилин. Потім повільно станьте струнко. Виконуйте вправи обережно, щоб не закрутилася голова.

Якщо стресова ситуація застала вас де – небудь поза приміщенням:

Озерніться навколо. Спробуйте глянути на навколишні предмети з різних позицій. Детально розгляньте небо, називаючи про себе усе, що бачите;

Знайдіть будь – який дрібний предмет (листок, гілку, камінь) і уважно розгляньте його. Розглядайте предмет не менше чотирьох хвилин, знайомлячись з його формою, кольором, структурою таким чином, щоб зуміти чітко представити його із закритими очима;

Якщо є можливість, випийте води;

Простежте за своїм подихом. Дихайте повільно, через ніс. Зробивши вдих, на якийсь час затримайте подих, потім також повільно, через ніс, видихніть повітря. При кожнім видиху зосереджуйте увагу на тому, як розслаблюються й опускаються ваші плечі.

Цього буде достатньо для першої допомоги собі. Не зашкодить і прогулянка, словом будь – яка діяльність, що вимагає фізичної активності і зосередження, але, знову ж, не перестарайтеся.

Поради вчителям для поліпшення настрою

1. Будьте оптимістами! Педагогіка – наука оптимістична (утім, як і будь-яка наука, песимістичний тільки дилетант).

2. Не забувайте головного: діти – істоти парадоксальні (дорослі – теж).

3. Якщо в тебе з”явилося бажання вигнати учня з класу, вийди сам.

4. Учителю, вітайся з дітьми, це дуже важливо. Тоном, яким ви говорите "здрастуй”, теж можна виховувати і піднімати собі настрій.

5. Вмійте бути ледачим! Проблема педагогів у тому, що вони розвивають бурхливу діяльність, але забувають думати про себе. Пам”ятайте: думати про себе – ваш головний обов”язок.

6. Хваліть себе самого тричі на день: уранці, удень і ввечері. Застосовуйте таку магічну формулу самонавіювання:”Я геніальний, найкращий педагог. Усім педагогам педагог, мене діти слухаються, мене батьки поважають, мене адміністрація любить, а як я сам себе люблю, цього і не висловити”.

Поради вчителю: піклуйтесь про себе та своє здоров'я

Чим ближче кінець шкільного робочого тижня, тим важче вчителю утримуватись на поверхні й не захлинутись у водоверті буднів. Усі знають, що прямим обов'язком учителя є постійна турбота й підтримка своїх учнів, але не менш важливо навчитися піклуватися про себе і своє здоров'я.

Професор психології Гейл Кінман на сторінках Гардіан акцентує увагу на трьох порадах учителям на кожний день протягом п'яти днів робочого тижня, спрямованих на зняття стресу та підтримку свого розумового, тілесного й душевного здоров'я.

Понеділок. Загальновизнаною є істина, що ніхто не любить понеділок, але саме вчителю так важливо спокійно розпочати свій робочий тиждень.

Спробуйте розслабитись упродовж хоча би двох-трьох хвилин, перш ніж ваші учні зберуться вранці на перший урок. Уявіть собі весь день у позитивному плані, наскільки це можливо, що позитивно позначиться на вашому душевному стані.

На найближчій перерві між уроками постарайтеся вийти зі стану «на автопілоті» й очистити свій розум, просто з'ївши якийсь фрукт. Зосередьтеся саме на процесі його поїдання, відволікаючись від шкільних проблем.

Після роботи хоч би трохи погуляйте. Зосередьтесь на тому, що ви бачите навкруги: відчуйте запахи, прислухайтесь до шуму, відчуйте «смак» оточуючого світу. У жодному випадку не використовуйте цей час, щоби будувати якісь плани чи концентруватись на рішенні якихось проблем.

Вівторок. Це хороший день для того, щоби звернути увагу на перші ознаки прояву втомленості.

Подумайте про те, як проходить тиждень, і просто придивіться до речей, що починають вас турбувати. Це допоможе визначити ваші «тригерні точки» (trigger роint, від англ. trigger – курок – надчутливі зони, наприклад, на шкірі, ‑ пер.) і намітити заходи з виправлення ситуації.

Із другої половини дня почніть виконувати спеціальні вправи для зняття м'язової напруги, наприклад, просто напружте плечі при вдиху, а потім розслабтесь при глибокому видиху. Відчуйте, як напруга поступово зникає.

Вівторок має бути днем прощення. Більшість із нас схильні до накопичення численних негативних емоцій, які слід просто відпустити, пробачивши й себе, й інших.

Середа. До середини тижня переконайтеся, що почуваєте себе нормально, не забуваючи при цьому, що здоровий сон для будь-якої людини є життєво важливим чинником.

Уникайте «ворогів» вашого сну. Регулярно дотримуйтесь вашого графіка сну й харчування, прослідіть за якістю сну, харчування та регулярними фізичними навантаженнями.

Влаштуйте собі кілька 2-3-хвилинних перерв протягом робочого дня. Сядьте зручніше та сконцентруйтесь на своєму диханні. Постарайтеся свій «блукаючий стан» м'яко повернути до нормального.

Після обідньої перерви влаштуйте собі п'ятихвилинну «відпустку». Уявіть себе в найспокійнішому місці, яке ви можете уявити. По поверненню з «відпустки» ви відчуватимете, що посвіжішали та відпочили.

Четвер. Кращим лікарським засобом у четвер є безтурботний сміх. Добре, якщо у вас знайдеться мотив похихотіти з колегами або подивитись улюблене комедійне шоу.

Сміх має величезні переваги, покращуючи функцію серцево-судинної системи та допомагаючи вам спілкуватися з іншими людьми. Тож починайте свій день з посмішки!

Перестаньте відчувати та думати про себе в негативному стилі. Відкиньте нескінченні внутрішні заяви типу: «Повинна ‑ не повинна, зобов'язана – не зобов'язана», щоби знизити рівень стресу й максимально підвищити впевненість у собі.

Визначте свою так звану «буферну зону». Старайтесь у домашній обстановці не допускати «пережовування» своїх робочих проблем, що, урешті-решт, добре позначиться й на вашому здоров'ї, й на вашій продуктивності. Подумайте, що ви можете зробити після роботи, щоби відновити сили.

П'ятниця. Це якраз той час, щоби вимкнути свій «ментальний фільтр». Ви – на порозі вихідних, часу, щоб розслабитись і заспокоїтися після вашої непростої вчительської роботи.

Переконайтеся, що ви дотримуєтесь режиму харчування та вживаєте заходи проти обезводнення вашого організму, простіше кажучи, прослідіть, чи вживаєте ви достатню кількість води. Це особливо важливо, коли у вас наступає період гострої завантаженості або з'являються ознаки стресового стану.

Думайте тільки позитивно. Концентрація всієї уваги на негативних рисах свого характеру та поведінки означає, що ви просто заплющили очі на ваші позитивні якості.

Складіть список речей або дій, що допоможуть вам розслабитись, і чимось порадуйте себе, кохану. Потім виберіть щось одне, наприклад, полежіть в ароматній ванні, з'їжте маленьке тістечко, купіть шарфик... І робіть це, не відчуваючи за собою жодної провини.

ЗНО-2017 відбудеться з 23 травня по 15 липня

Зовнішнє незалежне оцінювання 2017 року відбудеться з 23 травня до 15 липня 2017 року. Про це йдеться у наказі Міністерства освіти і науки № 889 від 27 липня 2016 року.

Також, зазначеним наказом визначено, що кожен зареєстрований учасник зовнішнього незалежного оцінювання матиме право скласти тести не більш ніж із чотирьох навчальних предметів.

Результати зовнішнього незалежного оцінювання з трьох предметів (українська мова і література (українська мова), математика або історія України (період ХХ - початок ХХІ століття), а також один навчальний предмет за вибором випускника) зараховуються як результати державної підсумкової атестації за освітній рівень повної загальної середньої освітидля випускників старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів 2017 року.

Також, наказом затверджено перелік предметів ЗНО. Як і у цьому році зовнішнє незалежне оцінювання проводитиметься з 12 предметів: українська мова і література, історія України, математика, біологія, географія, фізика, хімія, англійська мова,  іспанська мова, німецька мова, російська мова та французька мова.

Тест ЗНО з української мови та літератури є обов’язковим для всіх абітурієнтів.

Оцінювання у початковій школі буде демократичнішим

Орієнтовні вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів 1-4 класів та методичні рекомендації до оновлених програм початкової школи стали більш демократичними. 

Як повідомляє прес-служба Міністерства освіти і науки, нововведення мають застосовуватись в школах вже з 1 вересня.

Відтепер оцінювання – це конфіденційна інформація, яка стосується лише вчителя, дитини та її батьків, тобто навчальні досягнення учнів не мають озвучуватися на батьківських зборах чи вивішуватися публічно у вигляді різноманітних рейтингів.

Також знято оцінювання каліграфії, вимоги до якої були занадто деталізовані в попередній редакції документу, залишено лише вимогу, що письмо має бути охайним та розбірливим. Також учням не будуть знижувати оцінки за «неправильний» відступ кількості клітинок та рядків.

Вилучено вимоги та критерії щодо підписання зошитів та щомісячну оцінку за ведення зошитів – МОН відмовилося від радянської традиції регламентації настільки дрібних питань.

«Вчитель має навчити дітей культурі письма і правилам оформлення робіт, але кількість клітинок і форму підписання зошитів не повинно регламентувати Міністерство освіти і науки», - говорить головний спеціаліст департаменту загальної середньої освіти МОН Алевтина Лотоцька.

Домашні завдання не повинні задавати на вихідні, святкові та канікулярні дні (канікули), а  їх обсяг віднині обмежено. Так, в перших класах домашніх завдань  не повинно бути зовсім, в 2 класі – не більше, ніж дитина може виконати самостійно за 45 хвилин, в 3 класі – за 1 годину 10 хвилин, в 4 класі – за 1 годину 30 хвилин.

В методичних рекомендаціях наголошено на неприпустимості перевантаження учнів завданнями, які містяться у додаткових посібниках, зошитах з друкованою основою тощо.

Нагадується, що оцінювання в 1 класі немає, а 2 клас також може не оцінюватися за рішенням педагогічної ради школи.

До предметів, що не оцінюються за бальною системою протягом всієї початкової школи, додано «Трудове навчання» та «Я у світі». Тобто, загалом за бальною системою в 1-4 класах не оцінюються «Інформатика», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», інтегрований курс «Мистецтво», «Основи здоров’я», «Фізична культура», «Я у світі» та «Трудове навчання».

Для того, щоб полегшити вчителям роботу за новими програмами, в методичних рекомендаціях детально розписано методичні підходи, які можна використовувати для навчання, показано приклади інтерактивної роботи та компетентнісно-орієнтованих завдань.

Щоб понизити психологічне напруження у першокласників, за рішенням учителя, до сформування навички письма рекомендується користуватись простим олівцем. На розсуд учителя допускається виправлення або гумкою, або закресленням. При цьому наявність охайних виправлень, здійснених самою дитиною, не впливає на зниження балу за роботу, а час і етап переходу на кулькову ручку визначає сам учитель, індивідуально для кожної дитини.

Вчителям також не рекомендують користуватися червоною ручкою при перевірці письмових робіт в адаптаційному періоді (1 клас). Колір ручки для виставлення оцінок в зошитах і щоденниках вчитель може вибирати самостійно.

З ключовими тезами нових орієнтовних вимог до оцінювання навчальних досягнень учнів 1-4 класів та методичних рекомендацій до оновлених програм початкової школи можна ознайомитись за посиланням.

Структура 2015-2016 навчального року

Відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту» 2015-2016 навчальний рік розпочинається 1 вересня 2015 року святом – День знань і закінчується не пізніше 01 липня 2016 року.
Навчальні заняття розпочинаються 01 вересня 2015 року.
Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:

• І СЕМЕСТР – з 01 вересня по 25 грудня 2015 року;
• ІІ СЕМЕСТР – з 11 січня по 27 травня 2016 року.

Протягом навчального року для учнів проводяться канікули:

• осінні канікули – з 26 жовтня по 1 листопада 2015 року;
• зимові канікули – з 28 грудня 2015 року по 10 січня 2016 року;
• весняні канікули – з 21 березня по 27 березня 2016 року;
• літні канікули – з дня закінчення навчального року по 31 серпня 2016 року.

            Як передбачено статтею 34 Закону України «Про загальну середню освіту», навчальний рік закінчується проведенням державної підсумкової атестації випускників початкової, основної та старшої школи.
ВРУЧЕННЯ ДОКУМЕНТІВ ПРО ОСВІТУ:

• СТАРША ШКОЛА – 28 травня 2016 року;
• ОСНОВНА ШКОЛА – 09 червня 2016 року.

                Кожний день,коли ви не додали до своєї освіти хоч маленьку крихту знань,вважайте втраченим його для вас безнадійно.

К.С.Станіславський

                                        

                                       Брунно Ферреро                   

                             

                      

 Надзвичайна жінка

Марко походив з пристойної сім’ї, що складалася з батьків, які його любили, двох братів і сестри – людей, котрі досягли успіхів у суспільному і шкільному житті. Мешкали вони у гарному районі, і Марко мав усе, чого міг би прагнути хлопець. Однак уже у перших класах про нього говорили як про «особливого хлопчика». У середніх классах його називали «невиправним розбишакою». У ліцеї над ним нависла загроза виключення, бо мав погані оцінки

- Марко увесь час поводиться дуже добре, ми ним задоволені.

- Напевно, ви переплутали нас з іншою родиною, - відказав батько. – Нашому синові ніколи нічого не виходить добре. Ми дуже занепокоєні і не можемо зрозуміти, чому так діється.

Коли вчитель відійшов, мати хлопця ствердила:

- Але подумаймо добре: прецінь Марко за останній місяць нічого не накоїв. Завжди вчасно виходив до школи і залишався там довше, ніж було потрібно. Що відбувається?

Чекаючи на найближчі батьківські збори, батьки готувались до поганих оцінок сина, особливо з поведінки. Тим часом оцінки були задовільні, передусім з поведінки. Батьки здивувалися.

- З ким це ти тепер сидиш за одною партою, що маєш такі добрі оцінки? – спитав батько несмішливим тоном.

- Я завжди все робив сам, - скромно відповів Марко.

Здивовані і не зовсім переконані, батьки пішли з ним до школи, аби порозмовляти з директором. Той запевнив їх, що Марко непогано вчиться і добре поводиться.

- У нас з’явилася нова вчителька, і, здається, вона має особливий вплив на Марка. Гадаю, ви повинні з нею познайомитися.

Коли вся трійка наблизилася до вчительки, її голова була опущена. За хвилю жінка завважила, що до неї хтось прийшов. Одразу підвелася і стала жестикулювати.

- Що це означає? – знічено спитав батько хлопця.

- Це мова жестів. Ця жінка глухоніма!

- І тому вона така надзвичайна, - ствердив Марко. – Вона може набагато більше, татку. Вона вміє слухати!

Розмовляти – це ділитися. Вислуховувати – це любити!

ПОРАДИ ВЧИТЕЛЯМ

Поради вчителям для поліпшення настрою

1. Будьте оптимістами! Педагогіка – наука оптимістична (утім, як і будь-яка наука, песимістичний тільки дилетант).

2. Не забувайте головного: діти – істоти парадоксальні (дорослі – теж).

3. Якщо в тебе з'явилося бажання вигнати учня з класу, вийди сам.

4. Учителю, вітайся з дітьми, це дуже важливо. Тоном, яким ви говорите "здрастуй", теж можна виховувати і піднімати собі настрій.

5. Вмійте бути ледачим! Проблема педагогів у тому, що вони розвивають бурхливу діяльність, але забувають думати про себе. Пам'ятайте: думати про себе – ваш головний обов'язок.

Поради вчителям, які працюють у 5 класі

Перехід учнів з початкової школи до середньої викликає зростання стресового навантаження як на самих учнів, так і на їхніх батьків. Це пов'язано з появою нового класного керівника, нових вчителів, предметів, кабінетною системою навчання та ще й співпадає з віковими змінами — вступом дитини у підлітковий вік. Для учня і для учнівського колективу перехід у п'ятий клас може стати початком нового життя, нових успіхів, розкриттям нових граней характеру, власних здібностей, прихованих ресурсів.

У 5 класі змінюються умови навчання: з'являється класний керівник та вчителі з різних предметів. Цей період є досить сприятливим для адаптації школяра до нових умов навчання. Діти чекають змін на краще, бажають стати дорослішими, налагодити взаємини з учителями, робити так, щоб дорослі пишалися ними, були задоволені, «не засмучувались».

Основне новоутворення цього періоду — відкриття нового рівня самоусвідомлення, «Я-концепції»: бажання зрозуміти себе, свої здібності й особливості, свою схожість та відмінність від інших, свою унікальність і неповторність, формується система самооцінок. Це — найважливішій період для розвитку повноцінного спілкування.

У роботі  в період адаптації п'ятикласників основними завданнями стають:

розвиток шкільної мотивації, формування інтересів;

розвиток навичок спілкування з однолітками та дорослими;

розвиток впевненості в собі, формування ставлення до успіхів та невдач;

формування уявлення про себе як про людину з великими можливостями.

Для успішної адаптації учнів 5-го класу робота обов'язково будується таким чином:

 учителям: звертати увагу на вікові та індивідуальні особливості кожної дитини;

 батькам: допомога, підтримка та похвала;

 учням: знайомство із собою, самопізнання, впевненість у своїх здібностях.